Науково-дослідна робота (НДР)

 
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА (НДР)
Державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

Шифр НДР НАМН 108.21
№ДР 0120U105477

«Експериментальне дослідженя змін тканин ротової порожнини у щурів під впливом ксенобіотиків та гіпоксії»

Автор та керівник проекту:
Макаренко О.А., завідуюча  лабораторії біохімії ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р біол. наук, старш. наук. співр.

Термін виконання:
01.01.2021 – 31.12.2023

 

Незважаючи на наявні численні відомості про негативний вплив ксенобіотиків та тютюнопаління на стоматологічний статус пацієнтів різних вікових груп, не до кінця з'ясовані патогенетичні механізми дії окремих лікарських засобів і гіпоксії на стан зубощелепної системи. Крім того, про вплив антибіотиків, тиреоїдних гормонів, а також інгредієнтів тютюнового диму в поєднанні з дихальною гіпоксією під час вагітності на стан органів порожнини рота майбутньої дитини практично нічого не відомо.

В даній науково-дослідній роботі було поставлено за мету дослідити стан зубощелепної та кісткової системи щурів на тлі антенатального  отримання антибіотиків, тиреоїдних гормонів або нікотинової гіпоксії, уточнити патогенетичні механізми розвитку стоматологічної патології та  остеодистрофії на тлі порушень гепатобіліарної функції у лабораторних щурів та визначити вплив гіпотензивних препаратів на розвиток гіпертрофічного гінгівіту в умовах експерименту та розробити схему профілактики.

Проведені дослідження дозволили експериментально обґрунтувати спосіб профілактики порушень у кісткової тканині при різних захворюваннях, застосовуючи спеціальний розроблений комплекс вітамінів та мінералів

В рамках цієї теми було зроблено 12 наукових публікацій (з них 3 – за кордоном) та подана заявка на отримання Свідоцтва авторського права України.

Шифр НДР НАМН 110.22
№ ДР 0122U000042

«Підвищення ефективності та безпеки знеболювання при лікуванні стоматологічних пацієнтів та особливості проведення його при соматичній патології»

Автор та керівник проекту:
Шнайдер С.А., директор ДУ «ІСЩЛХ НАМН»,
д-р мед. наук, професор

Термін виконання:
01.01.2022 – 31.12.2024

 

В даній науково-дослідній роботі поставлено за мету проаналізувати випадки неефективних методів знеболення при різних видах стоматологічного лікування, провести експериментальну, клініко-лабораторну та клінічну оцінку розробленого комплексу заходів, нововведень та засобів по збільшенню безпеки та ефективності місцевої анестезії, після чого розробити критерії клінічної доцільності для проведення загального чи комбінованого знеболювання, принципи планування і лікування, а також рекомендації щодо подальшого ведення пацієнтів.

Розроблений спосіб знеболення полягає у ретромолярній анестезії нижньої щелепи, що здійснюється внутрішньоротовим доступом. Перевагами даної методики є її більш висока ефективність відносно інших методів, швидке настання анестезії, мінімальний ризик розвитку місцевих і генералізованих ускладнень, простота виконання методики і більший комфорт для пацієнта.

В рамках даної теми було випущено 20 наукових публікацій та авторських свідоцтв, впроваджено 3 патенти.

Шифр НДР НАМН 112.22
№ ДР 0122U000043

«Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічного періодонтиту у військовослужбовців»

Автор проекту:
Гулюк А.Г., старш. наук. співр. відділу хірургічної стоматології  та щелепно-лицевої хірургії ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, професор

Керівник проекту:
Шнайдер С.А., директор ДУ «ІСЩЛХ НАМН»,
д-р мед. наук, професор

Термін виконання:
01.01.2022 – 31.12.2024

 

В даній науково-дослідній роботі поставлено за мету вивчення частоти звернень військовослужбовців строкової служби у зв’язку з хронічними періодонтитами та його ускладненнями, дослідження рентгенологічних даних, клінічних проявів захворювання, аналіз гістохімічних та біохімічних маркерів запалення слини, а також розробка конкурентних діагностичних механізмів об’єктивного прогнозування загострення хронічних періапікальних запальних процесів в умовах відсутності вираженої клінічної симптоматики.

Оскільки до процесів загоєння залучені численні фактори та молекули, такі, як прозапальні цитокіни, фактори росту та їх рецептори, а також матриксні металопротеїнази, функціональні поліморфізми та мутації в генах, що кодують перелічені молекули, можуть у тій чи іншій мірі впливати на ефективність різних етапів загоєння ран. У зв'язку з цим в рамках теми було проведено генотипування функціональних однонуклеотидних поліморфізмів rs2227984 2073>T гена EGFR (рецептор епідермального фактору росту), rs2010963 -634G>C гена VEGF (фактор росту ендотелію судин), r1 rs1799750 -1607 ins G гена MMP1 (матриксна металопротеїназа 1) та eNOS c.582+353_379del (4b/4a, ген ендотеліальної синтази азоту) у групах пацієнтів без ускладнень та з ускладненнями загоєння ран у післяопераційний період.

Шифр НДР НАМН 109.22
№ ДР 0121U114672

«Удосконалення прогнозування виникнення та перебігу карієсу зубів і захворювань пародонту, схем їх профілактики і лікування»

Автор та керівник проекту:
Дєньга О.В., завідуюча відділом епідеміології та профілактики основних стоматологічних захворювань дитячої стоматології та ортодонтії ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, професор

Термін виконання:
01.01.2022 – 31.12.2024

 

В даній науково-дослідній роботі поставлено за мету удосконалити методи ранньої діагностики, профілактики та лікування порушень в тканинах ротової порожнини у пацієнтів в залежності від екологічних, аліментарних факторів та соматичної патології, розробити схеми профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей 7, 12 та 15 років на тлі антропогенних факторів за рахунок використання комплексу препаратів, що компенсують дефіцит макро-, мікроелементів і вітамінів та мають детоксикаційний, адаптогенноий, протизапальний та імуномодулюючи механізм дії.

В процесі виконання даної теми були проведені широкі комплексні дослідження порушень колагеноутворення та остеогенезу з допомогою молекулярно-генетичних та біофізичних методів у дітей-спортсменів з карієсом зубів та захворювання тканин пародонту, а також розроблено новий комплекс діагностичних тестів для дітей-спортсменів з карієсом зубів і захворюваннями тканин пародонту та розроблено спеціальну терапію, яка враховує особливості процесів мінералізації і колагеноутворення у даних пацієнтів. Окрім того, було розроблено лікувально-профілактичний комплекс із застосуванням препаратів з антибактеріальною, ремінералізуючою, протизапальною та антиоксидантною дією для підвищенням ефективності лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з проявами  гастроезофагальної рефлюксної хвороби.

В рамках цієї теми було зроблено 29 наукових публікацій (з них 15 – за кордоном) та впроваджено 1 патент.

Шифр НДР НАМН 107.21,
№ ДР 0120
U105538

«Розробити методи профілактики та лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему та червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота»

Автори проекту:
Скиба В.Я., старш. наук. співр. консультативно-поліклінічного відділення ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, професор; Почтар В.М., завідуюча консультативно-поліклінічним відділенням
ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, старш. наук. співр.

Керівник проекту:
Скиба В.Я., старш. наук. співр. консультативно-поліклінічного відділення ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, професор

Термін виконання:
01.01.2021 – 31.12.2023

 

В даній науково-дослідній роботі поставлено за мету Вивчити поширеність та особливості перебігу багатоформної ексудативної еритеми слизової оболонки порожнини рота, дослідити імунологічний статус організму таких пацієнтів з супутньою гіперреактивномим і гіпореактивномим перебігом захворювання та червоним плоским лишаєм, біохімічні зміни в ротовій рідині та біофізичні показники слизової оболонки порожнини рота у них, провести молекулярно-генетичні дослідження з метою прогнозування даного захворювання, а також вивчити в експерименті ефективність впливу різних схем лікування на стан слизової оболонки порожнини рота при моделюванні експериментальної гіперчутливості сповільненого типу і, як результат, розробити схеми лікування різних форм багатоформної ексудативної еритеми та червоного плоского лишая слизової оболонки порожнини рота.

Актуальність даної теми зумовлена зростанням частоти захворюваності на багатоформну ексудативну еритему, а також не достатньою кількістю даних щодо факторів, які лежать в основі цього захворювання, його взаємозв’язку з червоним плоским лишаєм та з гіперактивностю імунітету, а також розроблених методів ефективного лікування та профілактики рецидивів.

ДУ «ІСЩЛХ НАМН» понад 40 років займається вивченням патогенезу захворювань слизової оболонки порожнини рота з метою розробки засобів та методів їх профілактики та лікування. За результатами попередніх досліджень було впроваджено 2 патенти на корисну модель. В рамках даної теми було зроблено 10 публікацій у наукових медичних виданнях, в тому числі, 3 – закордоном.

Шифр НДР НАМН 111.21,
№ ДР 0122
U000044

«Обґрунтування вибору метода  первинної хейлопластики з періостеопластикою у дітей зі сполученою односторонньою розщілиною верхньої губи»

Автор та керівник проекту:
Гулюк А.Г., старш. наук. співр. відділу хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ДУ «ІСЩЛХ НАМН», д-р мед. наук, професор

Термін виконання:
01.01.2022 – 31.12.2024

 

В даній науково-дослідній роботі поставлено за мету вивчити біохімічні та мікроциркуляторні властивості фрагменту верхньої губи та альвеолярного паростку у дітей з односторонньою сполученою розщілиною верхньої губи, їх генетичні особливості, модифікувати метод оперативного втручання хейлопластики з періостеопластикою коміркового відростку та оцінити ефективність такого лікування.

В рамках даного дослідження буде вперше запропоновано та удосконалено метод оперативного втручання з приводу сполученої односторонньої розщілини верхньої губи в залежності від загального стану пацієнта та місцевого стану країв фрагменту верхньої  губи та коміркового відростку, в результаті чого будуть розроблені науково обґрунтовані рекомендації щодо проведення хейлопластики з періостеопластикою у хворих при сполученої односторонньої  розщілини верхньої губи.

Вивченням даної проблеми ДУ «ІСЩЛХ НАМН» займається вже більше 5 років. На даний час запропонована методика ще не впроваджена в практику, бо не освоєна до оптимального рівня.